Пошук
  • Иван Правдин

Кешбек за корупціонера. Як отримати гроші?

З 1 січня 2020 року у кримінально-правову площину введено новий механізм: «повідом про корупціонера та отримай 10%». Чи легко це зробити на практиці?


З одного боку, закріплення в антикорупційному законодавстві заохочення викривача залежно від розміру неправомірної вигоди може стати ефективним засобом виявлення корупції. Першим автором такої законодавчої ініціативи був ще Авраам Лінкольн, коли порушники платили в подвійному розмірі від отриманих ними хабарів, а також $2 тис. штрафу. На сьогодні така практика заохочення викривача застосовується у США, Китаї, Казахстані та у Білорусі.


Особистий досвід свідчить, що в такому разі створюються законодавчі передумови зацікавленості викривача у повідомленні про злочин та наданні доказів, спрямованих на викриття таких фактів. Також є попереджувальний ефект від того, що особа, яка потенційно може бути викрита у скоєнні корупційного правопорушення, побоюватиметься вчинення таких дій, оскільки розумітиме, що ймовірність бути викритою висока.


Але існує декілька питань, які потребують доопрацювання. Наприклад, коли виникає ситуація, за якої особа сама запропонувала неправомірну вигоду, тобто створила умови та підбурила вигодоодержувача до протиправних дій, і надала її. Проте через деякий час, розуміючи, що може бути викрита, повідомила в правоохоронні органи про цей факт і таким чином уникла покарання за скоєння корупційного злочину. Тому відповідна стаття (ч. 5 ст. 354 КК України «Підкуп працівника підприємства, установи чи організації») потребує доопрацювання.


На практиці поширеними є випадки, коли заявники спеціально створюють умови для скоєння злочину, усвідомлюючи провокаційний характер своїх дій, а потім заявляють в правоохоронні органи про вимагання неправомірної вигоди. Тобто, існує загальна потреба передбачити в Законі чіткий механізм дотримання балансу інтересів держави та прав особи, яку підозрюють у скоєнні корупційного злочину, з визначенням відповідальності викривачів у випадку завідомого створення умов для скоєння злочину.


Крім того, відповідно до положень Закону повідомлення про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону може бути здійснене анонімно. А це також може призвести до провокацій з боку викривачів, адже анонімному «лже-викривачу» фактично нічого не можна заподіяти у разі повідомлення неправдивої інформації стосовно корупційних дій, а тому він не буде нести жодної відповідальності за це. Так, анонімні повідомлення про корупційні діяння на практиці можуть ускладнити боротьбу правоохоронних органів з корупцією, а тому необхідно встановлювати особу викривача, щоб у разі провокації злочину заявник міг понести кримінальну відповідальність за співучасть у провокації неправомірної вигоди.


Що стосується отримання винагороди, то ця процедура не буде дуже простою. Є теорія, а є практика. Викривач отримує 10% від суми збитку, нанесеного корупціонером державі (винагорода не може перевищувати трьох тисяч мінімальних зарплат), але збиток встановлюється рішенням суду. На практиці ми знаємо, скільки триває слідство та судовий розгляд у корупційних справах — часто роками. І це у справах, де корупційні дії ретельно фіксувалися правоохоронцями у рамках оперативних дій за допомогою спецтехніки…


Крім того, якщо потенційний викривач вирішить допомогти правоохоронцям та самостійно «добути аудіодокази» — зафіксувати факт вимагання неправомірної вигоди, то використати такий запис у суді навряд чи можливо. Якщо умови та дії щодо запису розмови були цілеспрямованими, попередньо спланованими або пристрій попередньо заготовлений викривачем, такий аудіозапис на практиці не може визнаватися допустимим доказом (є позиція Конституційного Суду — рішення від 20.10.2011 у справі щодо офіційного тлумачення положення ч. 3 ст. 62 Конституції України). Такі докази визнаються судом належними, допустимим та законними виключно, якщо відомості, здобуті під час законного проведення негласних слідчих дій, тобто уповноваженою особою.



Можливо, що простіше 10% винагороду можна буде отримати по категорії адміністративних корупційних правопорушень (незаконне сумісництво, отримання подарунків, конфлікт інтересів та ін.). Але такі випадки навряд чи будуть поширеними: адже за законом завдані державі збитки повинні бути у п’ять тисяч і більше разів перевищувати розмір прожиткового мінімуму — а це на сьогодні більше 10 млн гривень.

20 перегляд
 

Тел. +38 066 144 1909

  • Facebook
  • Twitter
  • LinkedIn

©2020 Центр викривачів корупції. Сайт создан на Wix.com